Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 4 апреля 2013 г.

"Чорний Красень"



 «A story for all ages. A friendship for all time. Share the adventure.»
З одного боку це фільм для любителів прекрасних і граціозних тварин - коней. З іншого - це фільм про людей. Красень кінь представлений як головний герой, як істота мисляча, що відчуває, яка вміє щиро любити близьких. Він часто протягом фільму виступає каталізатором людських пристрастей, людей хороших і не дуже. Сюжетна лінія проходить крізь все його життя, крізь злети і падіння, радощі і втрати. Це фільм про людяність, про вміння цінувати близьких, не здаватися, і радіти кожній митті життя.

Саме цій проблемі присвячено вірш В. Маяковського “Добрий стосунок до коней”. Він призиває людей співчувати, співпереживати тим, хто поруч. Саме байдужість викриває поет у вірші.

Поет лише кількома словами описує звичайні явища життя. От, наприклад, вулиця. В. Маяковський використовує всього шість слів, а яку виразну картину малюють вони! «Вітром опиту, льодом взута, вулиця сковзала».
Читаючи ці рядки, я наяву бачу зимову, що продувається вітрами вулицю, крижану дорогу, по якій скакає кінь, упевнено цокаючи копитами. Усе рухається, все живе, ніщо не перебуває в спокої. І раптом упав кінь.
Мені здається, що всі, хто поруч із нею, повинні завмерти на мить, а потім відразу кинутися на допомогу. Я хочу крикнути: “Люди! Зупиніться, адже поруч із вами хтось нещасний!
Але ні, байдужа вулиця продовжує рух, і лише «за зевакой зевака, штани пришедшие Кузнецьким клешить, скупчилися, сміх задзвенів і задзвякав: - Кінь упала!» Упав кінь!..
Своє зневажливе ставлення до цих людей поет виражає своєю головною зброєю - словом: їхній сміх неприємно “дзвякає”, а гул голосів схожий на “виття”. Маяковський протиставляє себе цій байдужій юрбі, він не бажає бути її частиною.

Наприкінці вірша В. Маяковський уже не викриває байдужість і егоїзм, він закінчує його з надіями на краще майбутнє. Поет ніби говорить: “Не пасуйте перед труднощами, учіться їх переборювати, вірте у свої сили, і все буде добре!”




Майлі Рей Сайрус




Aмериканська актриса і співачка, дочка виконавця кантрі Біллі Рея Сайруса.




Здобула світову славу, знявшись в головній ролі в серіалі «Ханна Монтана», де зіграла американську школярку Майлі Стюарт, яка одночасно є поп-зіркою Ханною Монтаной. 





Також Сайрус записала до нього два саундтрека Hannah Montana (2006) і Hannah Montana 2/Meet Miley Cyrus (2007), випущених під лейблом Walt Disney Records. З успіхом серіалу «Ханна Монтана» Майлі стала кумиром підлітків. У 2007 році Сайрус уклала контракт з Hollywood Records, щоб почати сольну кар'єру. У тому ж році був організований концертний тур під назвою Best of Both Worlds Tour, пізніше записи з нього увійшли в комерційно успішний фільм-концерт «Концертний тур Ханни Монтана і Майлі Сайрус» (Hannah Montana & Miley Cyrus: Best of Worlds Concert, 2008) . У липні 2008 року Сайрус випустила свій перший сольний альбом Breakout, який став дуже успішним у плані продажів.

У 2009 році Сайрус була номінована на «Золотий глобус» у номінації «Краща пісня» за виконання композиції I Thought I Lost You, що прозвучала в мультфільмі «Вольт», в якому вона також озвучила одну з ролей. Влітку того ж року в прокат вийшла повнометражна версія «Ханни Монтани», а пізніше був випущений її саундтрек.


З 2009 року Майлі почала змінювати свій сценічний образ на більш дорослий, прикладом чого може послужити вихід міні-альбому The Time of Our Lives, пісні в якому були близькі до мейнстріму. Найуспішнішим синглом з цього альбому став Party in the USA У 2010 році Сайрус виконала роль проблемної дівчини-підлітка в мелодрамі «Остання пісня». У тому ж році Майлі випустила свій третій, по більшій частині танцювальний, сольний альбом Can't Be Tamed. Відеокліп і лірика заголовної пісні альбому представляють Сайрус в більш сексуальному образі. Майлі зайняла тринадцяте місце в списку Celebrity 100 журналу Forbes, складеному в 2010 році.
У квітні - липні 2011 року Майлі зробила світове турне «Gypsy Heart Tour». У 2012 році Майлі Сайрус зайняла 82 місце в списку «Найбільших поп-виконавиць» за версією каналу VH1




З червня 2009 року Майлі зустрічалася з актором і колегою по зйомках у фільмі «Остання пісня» Ліамом Хемсворт, а 31 травня 2012 року, після майже 3-х років стосунків, вони заручилися. Хемсворт подарував коханій каблучку з 3,5 каратним діамантом.













Неправильний підхід

(Рецензія на фільм "Дублер")


Поділитися
У порівнянні з абсолютно безглуздими "джентльменів, удачі!" сценарій нового вітчизняного фільму "Дублер" виглядає набагато більш виграшно. Він дуже добре продуманий і чудово збалансований: докладно розказано про життя, роботу і друзів обох головних героїв, у сюжеті гармонійно поєднуються професійні та особисті проблеми персонажів. Багато конфліктів, про які йде мова в цій історії, дуже актуальні саме для сучасної Росії.
Ось тільки, незважаючи на безсумнівні переваги, сценарій нової вітчизняної картини ніяк не можна назвати вдалим. Пов'язано це в першу чергу з тим, що він висміює світ шоу-бізнесу - скажімо прямо, не самий підходящий об'єкт для пародії.
Спору немає, скрізь і всюди якість індустрії розваг залишає бажати кращого, і багато кінострічки, телепрограми і пісні впливають на глядачів і слухачів не кращим чином. Але для того, щоб щось критикувати, треба розуміти, як це щось поліпшити, інакше критика перетворюється на безглузде струс повітря. А як поліпшити мистецтво будь-якої країни світу, на жаль, поки не знає ніхто.
Майже щодня лунають заклики до викорінення аморальності в книгах, фільмах і на телеекранах, але моралісти чомусь не замислюються про те, що в СРСР при Сталіні і в гітлерівській Німеччині в мистецтві рідкістю були навіть поцілунки (не кажучи вже про еротичних сценах або жорстоких кривавих епізодах). Однак така художня благостность нітрохи не заважала стукачам доносити на своїх сусідів, а катам - катувати невинно арештованих, вибиваючи з них помилкові визнання у власній провині. Протягом усіх сімдесяти років існування Радянського Союзу в країні була категорично заборонена будь скільки-небудь серйозна критика правлячого ладу, але в серпні 1991 року це не завадило людям вийти на вулиці, щоб не допустити повернення комуністів до влади. Зате в США і в демократичних країнах Західної Європи цензурних обмежень завжди було набагато менше, а в 1960-і роки вони і зовсім зникли, але всі ці держави як і раніше існують і процвітають. Так що, схоже, для абсолютно будь-яких правителів політична і моральна цензура набагато небезпечніше, ніж повна відкритість.
 Крім того, кожної конкретної людини ніхто не змушує слухати безглузду попсу і дивитися дурні телешоу і комедії. У будь-якій країні світу є аналоги прекрасного російського телеканалу "Культура", на якому можна побачити по-справжньому талановите кіно і передачі, створені дійсно розумними і ерудованими людьми. І якщо це потрібно далеко не всім - нікого насильно не змусиш вести багату духовну життя. Примус, навпаки, може назавжди відвернути людину від усього, що в кращий бік відрізняється від двох притупування і трьох плескання. Так що індустрія розваг в будь нетоталітарной країні світу саме така, яка і потрібна людям: коли всі без винятку глядачі дивитимуться тільки телеканал "Культура", то низькопробні телешоу зникнуть природним шляхом, не витримавши конкуренції. Тому критикувати сучасний шоу-бізнес за бездуховність, на мій погляд, безглуздо: багатьом людям він потрібен саме таким, який є, і протестувати проти існуючого стану речей настільки ж дивно, як проти зміни пір року. Так що головна ідея "дублер", на жаль, абсолютно безглузда і неактуальна.
Ще одна проблема сценарію нової вітчизняної картини - дивакуватий підхід до сімейних відносин. У цій історії з явним осудом розповідається про знаменитого актора, який через зайнятість не може відвідати виступ своєї дочки в музичній школі.
Таке ставлення до героїв викликає у мене, м'яко кажучи, здивування. Безумовно, дитині життєво необхідно розвивати свої таланти під пильною увагою близьких людей, але дорослим людям (в тому числі і знаменитостям) це потрібно не менше! А адже батько дівчинки-музикантки не пияцтва і не козла з друзями забиває - він працює, і працює дуже важко.
 Даний аспект життя головного героя кінематографісти максимально затінити, обмежившись безглуздій піснею "Важко бути зіркою". Я не можу судити, наскільки важко бути зіркою, але сильно підозрюю, що краще за всіх про це розповів Антон Чехов у п'єсі "Чайка": там знаменитий белетрист Тригорін тихо проводить літо на дачі з давно нелюбою жінкою в оточенні не дуже цікавих йому людей. Відміну від сучасного життя зірок тут тільки одне: на початку ХХ століття автор бестселерів міг закрутити роман з юною шанувальницею свого таланту, не боячись розголосу, а в наші дні скромна з вигляду дівчина цілком може виявитися журналісткою "жовтого" видання, що збирає матеріал для статті " Мій жаркий секс з зірками "... Так що по суті життя знаменитостей відрізняється від побуту звичайних людей лише кілька більш стійким фінансовим положенням.
 А ось бути людиною мистецтва неймовірно складно, це пекельна праця. Перші успіхи, звичайно, дарують фінансову незалежність і окриляють, але разом з ними завжди приходить страх того, що нові роботи ніколи не піднімуться до рівня колишніх: в світовому мистецтві відомо чимало авторів однієї книги і акторів однієї ролі. Подібна перспектива лякає кожного представника творчої професії.
 Але і крім самого головного страху у акторів, письменників, музикантів і співаків вистачає проблем. Кожна нова книга, нова роль, нова пісня - величезна праця, він забирає багато сил, часу і нервів. Якщо цього не розуміють рідні та друзі - біда!У "Дублер" дружина, теща і діти охоче діляться зі знаменитим актором своїми труднощами, однак вони жодного разу не запитали, як йому працюється над новою роллю, чи не втомився він. А сімейні відносини, в яких близькі вимагають від чоловіка повної залученості в свої справи, але абсолютно не цікавляться його проблемами, ніяк не можна назвати правильними і гармонійними. Найкращий вихід з цієї непростої ситуації - відмова дружини і дітей від їх егоїстичною позиції та усвідомлення того факту, що робота глави сім'ї вимагає від нього дуже багато часу, сил і нервів.
 Однак творці нової вітчизняної стрічки чомусь запевняють глядачів, що в даному випадку саме знаходиться на піку кар'єри актор повинен, забувши про роботу, приділяти всю свою увагу родині. Мені дуже цікаво, чому подібної думки відносно дружини не дотримується Олексій Чистяков - світило науки і чоловік співробітника міліції Анастасії Каменської (героїні однойменного серіалу, створеного на основі циклу романів Олександри Мариніної). Здавалося б, коли знаменитий учений приходить додому, то будь-яка поважаюча себе жінка повинна зустрічати його в накрохмаленому фартусі і з шиплячими на сковорідці курячими котлетами де-воля. А противна Каменська не тільки майже не цікавиться справами чоловіка, але і деколи повертається пізніше нього, та ще й смертельно втомлена. Але Чистяков не ображається, а готує для Насті сам, оскільки розуміє: в силу специфіки своєї професії вона завжди буде працювати понаднормово і думати в першу чергу про службові справи, а не про дружину.
 Але якщо подібний підхід вірний щодо чоловіка до дружини з непростою професією, то і в зворотному напрямку він теж працює. Так що в "дублер" неправі саме близькі знаменитого актора, відволікають його від творчості і що навантажують своїми дрібними проблемами. (Адже, наприклад, виступ дочки в музичній школі батько цілком міг подивитися і в відеозапису.)
 Є і ще один нюанс. Кількість часу, що приділяється чоловіком сім'ї, нерідко (хоча й далеко не завжди) обернено пропорційно його доходам. Знаменитий актор більшу частину життя зайнятий на зйомках - але й заробляє він чимало. Масажист щовечора і всі вихідні проводить з рідними та друзями, але щомісячний дохід майстри-умільці в рази, якщо не в десятки разів, менше, ніж у кінозірки. А отримати все відразу без усяких зусиль дуже хотіла відома Марфуша з геніальною казки "Морозко". Чим це закінчилося, знають усі, і слідувати такого прикладу безумовно не варто.
 Інша справа, що далеко не всі обов'язки кожної конкретної людини однаково важливі. Наприклад, необхідність візиту кінозірки на ювілей олігарха визначалася тим, що іменинник зробив для кіно. Якщо саме цей банкір спонсорував кілька фільмів за участю популярного актора або збирався вкласти гроші в його новий проект, то безумовно заслуговував поздоровлень у своїй день народження, і це повинні були зрозуміти і близькі знаменитості: гроші на зйомки знайти непросто.
 А ось візит до марної "весільному генералові" (як, до речі, і участь у безглуздому телевізійному проекті "Людина року") цілком можна було б скасувати, але приймати таке рішення акторові все одно слід було б тільки після консультації зі своїм агентом. На жаль, агентом кінозірки в "дублер" працювала вкрай наївна й безглузда дівчина, поглинена лише мріями про любовну інтригу зі своїм босом. Природно, його професійні справи цікавили сексуально стурбовану дівицю в останню чергу, що позначалося на них не кращим чином. Так що (напевно всупереч намірам кінематографістів) новий вітчизняний фільм став кращим доказом переваги кваліфікованого персоналу перед романтичними нетямущими панянками.
 І - теж явно всупереч бажанню сценаристів - знаменитий актор, який віддає весь час своєї дуже непростій професії і явно вміє розмовляти з глядачами про те, що для них важливо (інакше він би не став зіркою), виглядає набагато привабливіше нетямущого дружелюбного масажиста, у якого в голові є тільки одна думка: "Рано чи пізно кохання все одно переможе". Безперечно, це абсолютно вірно, але до чого ж банально! Талант, нехай і в поєднанні з непростим характером, завжди цікавіше посередності, як завгодно добродушною.
 Недоліки сценарію, на жаль, виявилися посилена не найвдалішою режисурою і надмірно утрируваними акторськими роботами. У кращих комедіях - американських, французьких, радянських, російських - виконавці ставляться до проблем своїх персонажів абсолютно серйозно, і саме ця серйозність героїв в абсолютно неймовірних ситуаціях змушує глядачів плакати від сміху. У "дублер", на жаль, всі актори дуже сильно награють, намагаючись таким чином розвеселити публіку, але не розуміючи, що штучність і нарочитість згубні для хорошої комедії.
 Створити в одній стрічці переконливі образи відразу трьох несхожих персонажів під силу тільки дуже талановитому і досвідченому артистові. Виконавець трьох головних ролей у "дублер" Олександр Ревва частіше знімався у комедійних шоу, ніж в кінофільмах, і це не могло не позначитися на його акторській манері і на героях, яких він зіграв. У комедійних скетчах вони виглядали б цілком доречно, а в повнометражної художньої картині всі троє виглядають занадто плоскими і умовними.
 Так що в цілому "Дублер" вийшов дуже слабким і абсолютно непереконливим. Він може зацікавити тільки шанувальників зіграли у цій стрічці акторів і не дуже вимогливих любителів комедій. Решті глядачам краще не витрачати даремно час і гроші.

Фотопостери






Детально о жизни за кулисами  «Шаг вперед 3D»





Детально о жизни за кулисами  «Шаг вперед 3D»

«Шаг вперед 3D» войдет в историю как первый фильм своего жанра снятый в формате 3D. «Мы искали пути к тому, чтобы вывести серию на новый уровень и технология 3D позволила нам сделать шаг вперед в прямом смысле» – говорит продюсер Патрик Уачсбергер – «Эта серия всегда позволяла зрителям почувствовать, будто они наблюдают за лучшей танцевальной вечеринкой, но теперь благодаря 3D они могут почувствовать, будто они на этой вечеринке присутствуют. Режиссер Джон М. Чу открыл безграничные возможности 3D. «В старых классических мюзиклах, кадр сам искажался и двигался в такт танцорам, был частью танца. Благодаря 3D стало возможно сделать так, чтобы зритель сам становился частью этого танца. Ощущение такое, будто наши танцоры и зрители танцуют в дуэте».
«Хореография была поставлена специально с тем, чтобы использовать все преимущества 3D» - добавляет Джибгот - «Больше всего мне понравилось то, что сказал один подросток, выйдя с предварительного показа, что он почувствовал, как его буквально атаковали танцами, но в хорошем смысле».
«Съемка сцен в 3D создает множество возможностей, чтобы испытать совершенно новые впечатления от танца. Танцоры буквально запрыгивают вам на колени и крутятся у вашего лица» - добавляет Чу.
Чтобы хрупкое оптическое оборудование смогло выдержать интенсивные темпы съемок, был приглашен известный специалист по кинематографическому оборудованию Винс Пейс, чья компания контролирует процесс разработки революционных технологий, используемых в самых громких фильмах последнего времени. Оборудование, крайне громоздкое и чувствительное, проходило испытания в то время как Чу разрабатывал сложные танцевальные элементы. Пейс смог модернизировать камеры, сделав их компактнее, что позволило более плавно снимать трехмерные перспективы.
Еще одним приятным моментом в работе с 3D стало то, что весь отснятый материал можно было тут же просмотреть на огромном экране в реальном времени. Не было ничего удивительного в том, что вся съемочная группа проводила много времени, собравшись перед экраном в стреоскопических очках из черного пластика. «Их заметный энтузиазм был очень хорошим признаком» - говорят фильммейкеры.
«В конце концов» - говорит Чу – «наш фильм совсем по другому смотрится в 3D, так что игра стоила свеч. Мне кажется, зрители не смогут этого не заметить. Они полюбят персонажей всем сердцем, и им доведется увидеть лучших танцоров мира в действии». 

Новое место действия вдохновляет на новые истории 

В фильме «Шаг вперед 3D»  действие переносится из знакомых районов Балтимора, где расположена элитная Мэрилендская школа искусств, в головокружительный город Нью-Йорк. Таким образом, проверенная временем формула уличных танцев осталась, но к ней добавилась совершенно новая, оригинальная сюжетная линия.
 «В этом городе столько истории, столько культуры, люди со всего мира приезжают сюда, чтобы осуществить свои мечты» – добавляет Джон Чу. «Нам показалось, что это отличное место для того, чтобы Лось познакомился с лучшими танцорами со всего мира и столкнулся с необходимостью сделать выбор в пользу того, что действительно важно в его жизни. У нас было изобилие различных районов, которые мы могли посетить: Китайский квартал, Ред Хук, Уолл-стрит, Таймз сквер, Бруклин. Нью-Йорк явился отличной палитрой для съемок в 3D, и мы действительно хотели отправиться со зрителем в путешествие. Обратившись за помощью к сценаристам Эми Андельсон и Эмили Мейер, Чу создал материал, сохранивший сущность своего предшественника, но при этом чуть более фантастический, причудливый и актуальный, и это чувствуется в каждом аспекте фильма.
Чтобы извлечь максимум из танцевальных номеров и воплотить все то, что задумал Чу, сценаристы специально сделали танцы движущей силой повествования. «Когда Джон рассказал нам о своих мыслях по поводу третьего фильма» - говорит Андельсон – «он сказал, что для него было очень важно сделать что-то другое, сохранив романтику, которой славится франшиза, но вытащив танцы из студий на бескрайние просторы улиц. Что здорово так как мы увидим танцы, которые еще никогда не появлялись в фильмах, а кроме того, в этом фильме значительно больше танцевальных номеров, чем в предыдущем.
 «Съемки в Нью-Йорке определенно помогли нам раскрыть тему исполнения желаний в фильме» - говорит Джибгот – «Это город, где может произойти что угодно, этот маленький островок как котел, в котором варится столько различных культур». 

НА СЪЕМОЧНОЙ ПЛОЩАДКЕ

Съемки фильма «Шаг вперед 3D» начались в мае 2009 года после многих недель ежедневных танцевальных репетиций. В течении десяти съемочных недель съемки картины перемещались по различным района Манхеттена и Бруклина. Такие известные места как Кони Айленд, Вашингтон Сквер Парк, Вокзал Гранд Централ и Бруклинский Мост перемешались с менее известными рабочими кварталами Бруклина, призванными показать неприглядные стороны урбанизма необходимые для сюжета.
В захудалом Бруклинском райончике Гринпоинт создателям фильма удалось снять промышленный склад на 10 000 квадратных футов и превратить его в дом «Пиратов», также использовав крышу здания для того, чтобы запечатлеть замечательные виды Манхеттена за рекой. Девора Херберт, художник-постановщик фильма и ее команда считают, что лучше места для того, чтобы создать полностью функциональную, прикольную и эклектичную площадку не найти. Чу сам просил танцоров танцевать в свободном стиле для танцевальных монтажей, и такая площадка позволила им неплохо развернуться.
Нью-Йорк как место действия вдохновил не только фильммейкеров, но и актерский ансамбль. «Нью-Йорк безумен» - говорит Адам Севани, исполнитель роли Лося - «Такого места больше нет во всем мире. У него есть пульс – каждый находится в движении и делает что-то. Есть ритм и плавность, все как бы танцуют друг с другом. Очень клево, что нам удалось сниматься здесь».
Одним из наиболее запоминающихся моментов съемки фильма «Шаг вперед 3D» стала подготовка к съемке Мирового Турнира, потребовавшая титанических усилий, включавших в себя недели подготовительных мероприятий, конструирование декораций, установку света, постановку танцев, а также огромного количества задействованных в этом процессе людей - все ради умопомрачительного финала.
Ключом к поразительному визуальному эффекту стало электричество. Все от декораций до световых установок и костюмов, каждый элемент сцены полыхал ярким светом и обогатил собой гениальную хореографию танцоров. Сцена в форме колизея была окружена огромными колоннами с жидкокристаллическими видео панелями, показывавшими различные изображения от языков пламени и гигантских эквалайзеров до ярко пульсирующих цветов. Оператор Кент Сенг называет освещение и технологии, примененные в дисплеях «грандиозными», особо отмечая возможности новых ветряных панелей, в которых применяются более 1000 реостатов и которые способны разогреть публику еще даже до выхода танцоров на сцену. Помимо этого, его мобильная установка с камерами смогла полностью запечатлеть все танцевальное буйство, происходящее на сцене.
Несмотря на то, что съемки были назначены на 4 утра, более 1000 человек пришли на Бруклинскую Верфь, чтобы поучаствовать в массовке и своими глазами увидеть удивительные танцы и съемки фильма «Шаг Вперед 3D».
«Танец универсален, а наша серия танцевальных фильмов универсально любима всеми» - говорит продюсер Эрик Фейг – «Танец – это иллюзия; благодаря нашим танцорам может показаться, что это просто, но это вовсе не так! Это просто подарок судьбы видеть то, как лучшие люди в своем деле пробуют новые чудесные танцевальные движения. Если к этому добавить хорошую любовную историю и приземленных персонажей, к которым чувствуешь искреннюю симпатию – получается формула успеха, которая универсальна для всего мира. 

СОЗДАВАЯ ФИЛЬМ

Четыре из шести танцевальных номеров в фильме, происходящие в различных районах Нью-Йорка показывают наполненные адреналином баттлы. Ред Хук, Чайнатаун и Бронкс служат местом действия эпической проверки духа и тела, которые заставят зрителей пересмотреть свои взгляды на уличные танцы. Говорит Чу: «Эти баттлы настоящие. Люди там сражаются. Во время репетиций это может и весело, но когда ты там, стоишь перед толпой людей, в особенности перед другими танцорами, боевые инстинкты берут верх и это уже касается всех». Добавляет Севани: «В фильме «Шаг вперед 3D» полно баттлов, соревнований и жесткости. Это андеграундная танцевальная жизнь. Клево, что мы можем показать это на экране. Все так и есть, мы показываем реальную жизнь».
Дейв Скотт, известный своим тщательно аутентичным уличным стилем, выступил экспертом в большинстве из баттлов, включая тот, что разворачивается в Вашингтон Сквер парке, а также тот, что имел место в Ред Хук. Рич и Тоун ответственны за финальный баттл Мирового Турнира, в котором команды со всего мира сходятся друг с другом. Это была очень амбициозная затея, включавшая в себя более 50 танцоров на приподнятой сцене, использующих множество танцевальных стилей ради головокружительно финала. Ключом к созданию этого номера была демонстрация талантов танцоров из каждой команды.
Фирменный стиль хип-хоп движений «Hi Hat» пришелся как нельзя кстати для танцевальных разборок на Кони Айленде и для баттла с командой Гвай. Она также ответственна за капоэйру, бразильский вид боевых искусств, которым совместно занимались персонажи Маламбри и Винсон.
Свести воедино все это множество танцевальных движений и сотни танцоров должен был Симс. Репетиции начались за месяц до начала производства фильма, и Симс дополнил репетиции силовыми тренировками. Даже Севани и Стоунер, профессиональным танцорам с огромным опытом пришлось попотеть. «Все эти усилия стоят того, когда все получается так, как надо, а у танцоров появляется блеск в глазах» - говорит Стоунер.
«Это были многие недели интенсивных тренировок» - вспоминает Маламбри – «12 часов в день, без остановки. Это было сумасшествием, но точно стоило того».
Винсон достойно справилась со всеми трудностями, даже несмотря на 5-летний перерыв в своей танцевальной деятельности. «Нас предупредили заранее» - она говорит – «Адам Шенман сказал, что это будут одни большие военные сборы и так оно и было. Все началось за несколько недель до съемок, так что к их началу мы уже были полностью готовы».
«Танцы – это страсть Джона, так что лучшего режиссера для этого фильма было не найти» - продолжает Винсон – «Он знает, чего хочет, он знает, что выглядит здорово и он этого добивается. Для нас, как для актеров и танцоров очень приятен тот факт, что после того, как мы выложились на полную, нам остается только довериться ему и рассчитывать на то, что он преврат это в великолепный фильм».
Режиссер разделяет ее энтузиазм: «Командная работа и дух всеобщего братства очень ощущается на площадке» - говорит Чу – «Между дублями происходят спонтанные баттлы. Я учу новые движения. Это великолепная смесь индивидуального таланта и товарищества съемочной команды. Результат получается отменный».
Продюсер Патрик Уачсбергер соглашается: «Фильмы призваны достигать различных целей, но это невероятный магический фокус, когда такой фильм, как «Шаг вперед 3D» заставляет вас почувствовать себя так, будто вы побывали в волшебной стране, посетили самую крутую вечеринку на свете и выходите из кинотеатра, приплясывая». 

Роберт Томас Паттінсон  



Британський актор, модель і музикант . Відомий як виконавець ролі Едварда Каллена в вампірської сагі «Сутінки» за творами Стефані Майєр і ролі Седріка Дігорі в екранізації книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і Кубок вогню». У 2008 році за роль у фільмі «Перехідний вік» отримав головний приз Страсбурзького фестивалю за кращу чоловічу роль. Також отримав нагороди за кращий поцілунок MTV Movie Awards 2009 і MTV Movie Awards 2012.Роберт грав на гітарі та синтезаторі у складі маловідомої групи «Bad Girls». На питання про жанр сам актор відповідає, що їхня музика - щось «рок-н-рольне в дусі Led Zeppelin». Пробує себе в сольних виконаннях. Захоплюється музикою з дитинства. Сам пояснює так: «Я все життя граю на фортепіано - з тих пір, як мені виповнилося три або чотири роки. І на гітарі - на класичній гітарі - я став грати в п'ять років і не випускав її з рук до дванадцяти, а потім надовго закинув. Але десь п'ять років тому знову взявся за гітару, став грати блюз і інші речі »На знімальному майданчику фільму «Сутінки» в 2008 році Роберт зустрівся з актрисою Крістен Стюарт. Розлади в парі стався влітку 2012 року після скандальної історії зі зрадою Крістен Стюарт з режисером фільму «Білосніжка і мисливець» Рупертом СандерсомПісля цієї історії пара розійшлася і продала куплений для своєї майбутньої сім'ї будинок . Однак через кілька місяців Роберт Паттінсон і Крістен Стюарт помирилися.26-річний актор поїхав від своєї подруги на зйомки фільму Девіда Мішо «Ровер» в Австралію і заборонив їй відвідувати себе.«Роб не хоче, щоб Крістен приїжджала до нього в Австралію. Він вважає, що їм обом потрібно відпочити один від одного. Принаймні, йому це дійсно необхідно », - пише американський таблоїд In Touch, посилаючись на достовірні джерела.





В кінці 2005 року Паттінсон зіграв роль Седріка Дігорі у фільмі «Гаррі Поттер і Кубок вогню». Згодом, видання Times Online охрестило його «Британською зіркою завтрішнього дня». Неодноразово Роберта називали наступним Джудом Лоу і вносили його кандидатуру до списку The Coterie як почесного члена.
11 грудня 2007 Summit Entertainment оголосила, що Паттінсон гратиме Едварда Каллена в новому фільмі «Сутінки», заснованому на бестселері Стефані Майєр, однойменному романі про людей і вампірів.  На роль Едварда Каллена було переглянуто 5000 кандидатів. Для кастингу на роль Едварда Каллена Роберт Паттінсон прилітав з Англії. Для створення образу Едварда Роберту перефарбували волосся і змінили зачіску, наносили спеціальний грим. Під час зйомок він надягав коричневі контактні лінзи (у актора голубі очі).  Після ролі молодого вампіра-вегетаріанця, що закохався в просту дівчину, популярність Роберта сильно виросла. Паттінсон зіграв в екранізації наступних романів, які виходили на екрани з восени 2009  по  2012 роки.

среда, 3 апреля 2013 г.



Роберт Хоффман: " Крок за кроком "

  У Роберта Хоффмана біографія досить цікава: він заявив про себе спочатку як видатний танцюрист, а вже потім - як актор кіно. Професійний танцюрист і хореограф, Роберт Джеймс Хоффман III (так повністю звучить ім'я Хоффмана) працював з такими зірками, як Рікі Мартін, Крістіна Агілера, Ашер; знявся в кліпі Енріке Іглесіаса «Push». 
    Сам Роберт Хоффман зізнається, що зайнятися танцем його спонукав приклад Майкла Джексона: «Як тільки я побачив, як танцює Майкл Джексон, я вирішив зрозуміти, яким чином у нього виходить робити такі магічні рухи під музику».Як актор Роберт Хоффман дебютував саме завдяки своєму танцювальному таланту у фільмі «Танці вулиць» (2004). Потім були «Тренер картер» (2005),«Привітайся зі Стеном Талмадж» (2008) і «Діти в Америці» (2008), «Вона - чоловік» (2006), «глючний ужастик» «Гриби» (2006) і приніс Хоффману справжню славу «Крок вперед-2: Вулиці».
     У вільний від акторства і танців час Хоффман знімає короткометражні фільми.
     Про себе: 
Я народився в Gainesville, штат Флоріда. Як тільки я побачив, як танцює Майкл Джексон, я вирішив зрозуміти, яким чином у нього виходить робити такі магічні рухи під музику. Звичайно ж, я почав наслідувати його, і моя мама запитала, чи не хочу я спробувати позайматися в танцювальній студії. Природно, я хотів! Вже з перших занять викладач говорила, що я відрізняюся від інших, оскільки не повторюю її рухів, а танцюю сам по собі. Приблизно коли мені було сім, ми переїхали в Madison, штат Алабама, і я зайнявся більш офіційними танцями. Я ніколи не звертав особливої ​​уваги на технічну сторону, але мені говорили, що я повинен це робити, щоб стати хорошим танцюристом. Я все вбирав і старанно тренувався. Мій інтерес до рухів привів мене в тейквондо. Коли я отримав чорний пояс, то на час залишив тейквондо, щоб сконцентруватися на танцях, але в боротьбу так і не повернувся. На четвертій сходинці ми з приятелями роздобули відеокамеру і почали знімати невеликі сюжети. Зазвичай це були сюжети «П'ятниця, 13» - ужастики з такою кількістю крові, яке тільки було можливо. Ми ніколи не зупинялися і з плином часу ставали все більш опитнимі.В середній школі я багато грав у баскетбол і бейсбол, але прийшов час, коли стало необхідно вибирати між танцями і спортом - і танці победілі.В 15 років я переїхав в Birmingham, штат Алабама, щоб закріпити мої успіхи в танцювальній області. Там я зустрів свого наставника і одного з найбільш дивовижних танцюристів - Кіма Вульфа. Протягом дня я займався класичними бальними танцями з Alabama Ballet, що забезпечили мені репетитора, так що я міг отримати диплом. Вечорами я займався джазом з Кімом. Ночами я їздив в центр міста працювати зі своєю хіп-хоп командою. Це був звичайний режим кожного дня і кожної ночі. У 2001 році сталося те, чого я завжди хотів, але ніколи і подумати не міг, що це збудеться - я став містером танцю Америки. Через рік після цього я був готовий до переїзду в LA.Якщо є щось, чого я можу приписати мій успіх - це завдяки моїй мамі. Вона підтримувала і кохала мене протягом всього часу, що б не трапилося, і я впевнений, що це найбільший подарунок, який ти можеш дати своїй дитині.Я був дуже щасливий почати роботу відразу ж після прибуття. Мені хотілося б думати, що я підготувався дуже добре, але я впевнений, що основний фактор - удача. Протягом років я продовжував постійно працювати. Одного разу продюсери You Got Served зустріли мене в клубі і запропонували прийти. Я отримав роль і професію хореографа до цього дня. Після You Got Served я зустрів свого менеджера, який відкрив мені двері туди, де я зараз є ...

    Про Роберта: 
    Популярність Роберта Хоффмана стала рости з виходом у світ нового серіалу на MTV «Wild 'N Out», продюсуванням якого займався Нік Кеннон. У другому сезоні в шоу з'явилося багато гостей, в тому числі і Tyra Banks, Method Man, Lil 'John, Kevin Hart, and Omarion, і воно стало відмінним способом розкритися таланту Хоффмана і залишитися на верхівці в шоу.У 2005 році Хоффман з'явився в комедійному серіалі Фокса "Пятерняшкі", в компанії з Енді Річтер. Але на додачу до його акторським навичкам, Хоффман був дуже популярний як танцюрист і хореограф. Він отримав Американську Хореографічну Нагороду за фільм "Танці вулиць", в якому він також зіграв одну з головних ролей. Крім того, він був помічений в таких фільмах як "Вгадай хто", "Тренер Картер", "Пірати карибського моря" і "Ванільне небо". Як танцюрист, Хоффман також працював з такими зірками, як Крістіна Агілера, Ашер, Муа, Мерілін Менсон і Рікі Мартін, для якого він також танцював у парі музичних відео.Виріс у Флориді, Хоффман вперше надихнувся ідеєю танцю, побачивши "Thriller" відео Майкла Джексона. Він почав займатися танцями, будучи ще в дитячому садку. Пізніше він приєднався до Ballet South.